Коли я йшла стежиною земною, У темряві не бачила зірок, Нікого поруч не було зі мною, І власних я лякалася думок. Я йшла самотня і не помічала, Як небо, прихилившись до землі, Дивилося і мовчки співчувало Безрадісній, покинутій мені. І мріяла я про безхмарне небо, Про сонце і про пісню солов'я. Не знала я, що всі мої потреби Завжди знав Той, Кого не знала я. Коли ж я впала на шляху земному, Сама піднятиь більше не змогла, А ще далеко йти було додому, В якому я ніколи не була. Не знала я, що є у світі щастя І непритворний спокій для душі, Що десь палає вірою багаття, Коло якого стомлені усі. Мабуть, то був останній заклик неба, Той голос, що до мене промовляв: "Тепер тобі журитися не треба, Що на хресті про тебе Я згадав."Елате, брате, ела! Bu Dünyada Hayat Keder Gamla Dolu РАДОСТ ЗА ЦЯЛАТА ЗЕМЯ И в завершении нашего служения Par le nom de Jésus Струн души рука Христа касается diz cöktüm senin adina 예수 주 승리하심 찬양해 ạ̹ḥnạ mlkk - mwsyqy̱ Макта жаным менин Теңирди
Song not available - connect to internet to try again?