У маленькій хатині де холодно й де горить одиноко свіча, І постать таємна блукає біля вікна. Щось може забула, а може не знає, а може своє дитинча Всю ніч виглядає і спати не може вона. А може самотньо вона проливає всі сльози своє і провини. Річ в тому що діток у неї немає, немає у неї дитини І линуть в темноті душі слова гіркі І чути вдалині пробач мені, пробач мені. За те що не змогла, за те що не дала, Хочаб єдиний день прожити на землі. І чути здалека глибокі зітхання і стогін людської душі І линуть нестримно слова покаяння гіркі Ніхто їх не чує, ніхто не пробачить і не зрозуміє її, Та Бог що на небі усе добре знає вповні. Він знає самотньо вона проливає всі сльози своє і провини. Річ в тому що діток у неї немає, немає у неї дитини У маленькій хатині де холодно й темно горить одиноко свіча, І постать таємна блукає біля вікна. Щось може забула, а може не знає, а може своє дитинча Всю ніч виглядає і спати не може вона. А скільки ж на світі таких що вбивають безжалісно власних дітей, Ще не народились, а вже помирають, це жертви фальшивих ідей.Chcę do Jezusa mego podobnym Petits enfants, quelqu'un nous aime bạfḍl ạ̉byʿk Ъса гелди янима Barankowi chwałę, cześć Io ti loderò أوصنا فى الأعالي سنة حلوة Dukan Sarautar Duniyan Nan 몽골 노래
Song not available - connect to internet to try again?