Шелестит в вышине пышной кроной своей,
Будто шепчет задумчивый лес,
В умиленьи души прихожу я в восторг,
Как всё чудно создал Наш Творец.

  Подними взор свой ввысь, улыбнись восходящему солнцу,
  Слышишь крик журавлей?-Славь Творца, что имеешь ты слух.
  Жизнь даёт нам Христос у креста, чтобы видело серце,
  Чтобы пела душа, даже если ты слеп, нем и глух.

И тревожимся мы, что не всё, как хотим,
И погода не радует нас,
Верь, Спаситель могучей рукою своей
Первозданный Эдем воссоздаст!

Лист увядший упал, цветом будто закат,
Слышны грома раскаты вдали,
И по крыше дождя капли громко звучат,
Чтоб открыть людям Бога любви.

Творець (Український варіант)

Гомонить в вишині гарним, рясним гіллям,
Мов шепоче замріяний гай,
Світла велич свята надихає мене,
Цю красу Бог створив, пригадай.

  Очі вверх підведи, посміхнись друже сонцю, що сходить,
  Чуєш спів журавлів?,- Богу дякуй, що ти не глухий.
  Нам життя дав Христос на Голгофі, щоб бачило серце,
  Щоб співала душа, як не чуєш, сліпий і німий.

Ми турбуємось часто, що все йде не так,
Навіва непогода відчай,
Наш Господь повернеться, правиця Його
Нам поверне омріяний рай!

Листя впало, немов багряниця лежить,
Гуркіт грому вже чути здаля,
А чи Бога -Творця, що у славі прийде,
Вже готова зустріти земля?