Коли я йшла стежиною земною, У темряві не бачила зірок, Нікого поруч не було зі мною, І власних я лякалася думок. Я йшла самотня і не помічала, Як небо, прихилившись до землі, Дивилося і мовчки співчувало Безрадісній, покинутій мені. І мріяла я про безхмарне небо, Про сонце і про пісню солов'я. Не знала я, що всі мої потреби Завжди знав Той, Кого не знала я. Коли ж я впала на шляху земному, Сама піднятиь більше не змогла, А ще далеко йти було додому, В якому я ніколи не була. Не знала я, що є у світі щастя І непритворний спокій для душі, Що десь палає вірою багаття, Коло якого стомлені усі. Мабуть, то був останній заклик неба, Той голос, що до мене промовляв: "Тепер тобі журитися не треба, Що на хресті про тебе Я згадав."Сам Спаситель приглашает нас Karşılıksız Sevdin Sen Beni ТИ СИ ВЕРЕН Kim Rabbimizdek bmrạḥm ạlrb ạ̉gẖny Ry Jeso o, Mpanjakanay Не раз не два мой утлый челн విజయ గీతముల్ పాడరే Խորանիդ խորքերն եմ ես մտնում Light Of The World
Song not available - connect to internet to try again?