Коли я йшла стежиною земною, У темряві не бачила зірок, Нікого поруч не було зі мною, І власних я лякалася думок. Я йшла самотня і не помічала, Як небо, прихилившись до землі, Дивилося і мовчки співчувало Безрадісній, покинутій мені. І мріяла я про безхмарне небо, Про сонце і про пісню солов'я. Не знала я, що всі мої потреби Завжди знав Той, Кого не знала я. Коли ж я впала на шляху земному, Сама піднятиь більше не змогла, А ще далеко йти було додому, В якому я ніколи не була. Не знала я, що є у світі щастя І непритворний спокій для душі, Що десь палає вірою багаття, Коло якого стомлені усі. Мабуть, то був останній заклик неба, Той голос, що до мене промовляв: "Тепер тобі журитися не треба, Що на хресті про тебе Я згадав."mạsẖy mʿạyạ Жаратқан бар әлемді Құдай Ием Göklerdäki Atamyz tẖạỷr ʿly̱ fkry Юные слуги Господни Ярһыма йөрәк All the Earth Will Sing Your Praises Hinna Thiengtho Siempa. Вот Божий Сын распятый на кресте Ya Yesu, Ubangijinmu, Muna Roƙon Taimako
Song not available - connect to internet to try again?