Коли я йшла стежиною земною, У темряві не бачила зірок, Нікого поруч не було зі мною, І власних я лякалася думок. Я йшла самотня і не помічала, Як небо, прихилившись до землі, Дивилося і мовчки співчувало Безрадісній, покинутій мені. І мріяла я про безхмарне небо, Про сонце і про пісню солов'я. Не знала я, що всі мої потреби Завжди знав Той, Кого не знала я. Коли ж я впала на шляху земному, Сама піднятиь більше не змогла, А ще далеко йти було додому, В якому я ніколи не була. Не знала я, що є у світі щастя І непритворний спокій для душі, Що десь палає вірою багаття, Коло якого стомлені усі. Мабуть, то був останній заклик неба, Той голос, що до мене промовляв: "Тепер тобі журитися не треба, Що на хресті про тебе Я згадав."Mistrz szuka żniwiarzy Халелуя Кутсал Рух Aż dotąd mię prowadził Bóg Слышишь, ангелы поют O, ry mpanota aza manda ەي، ادامدار، جارالعاندار Lontano da te ṭwby lmn ṭrqhm Yücedir Kralımız, Yücedir Gökyüzünde! 哈利路亞
Song not available - connect to internet to try again?