Великий Боже! Як на світ погляну,
На все, на все, що Ти створив в красі,
Як кожний твір Тобі складає шану,
І як обняв любов'ю Ти усіх;

  Тоді, Господь,мій дух співа Тобі:
  Великий Ти! Великий Ти!
  Тоді, Господь, мій дух співа Тобі:
  Великий Ти! Великий Ти!

Коли дивлюсь на мерехтливі зорі,
Там, де незнані нам горять світи,
Де сонце й місяць у небес просторі
Пливуть у тиші, наче кораблі;

Як навесні природа розквітає
І чую я в діброві солов'я,
І весняні я пахощі вдихаю,
І шумом рік дзвінким милуюсь я;

Коли із хмар навислих грім лунає,
І в пітьмі ночі блискавка іскрить,
Як під дощем природа оживає,
Веселка в небі барвами горить;

Коли беру я книгу Заповітів
І в Ній читаю про Твої діла,
Як полюбив Ти нас, людей на світі,
І Свого Сина з неба нам послав;

Коли любов Його й покору бачу,
Як Він терпів і всім слугою був,
Розп'ятий був, страшний злочинець наче,
Помер, пролив Свою невинну Кров;

Коли спокуси серце огортають,
І дух мій тужить у важкій журбі,
І Ти пречисті руки простягаєш,
І ніжно зміцнюєш у боротьбі!

Коли Господь мене Сам закликає,
І світить промінь сяєва Його,
Тоді мій дух в покорі замовкає,
Признавши велич Господа свого.